Древній град на Трубізькому рубежі оборони заснований у 980 р. київським князем Володимиром. Місцеве городище яке збереглося та існує зараз як пам"ятка археології під назвою "Давньоруське городище ХІ-ХІІІ ст.", є найбільшим у системі трубізької оборони. Перша письмова згадка про село відноситься до 1362 р. і пов"язана з іменем князя Половця-Рожиновського. Світильня виникло як укріплення при переправі через річку Трубіж на древній Басанській дорозі. У XVII столітті його заселяли переважно козаки, діяли дві громади - сільська і козацька. Пізніше світильнівськими землями володіли різні власники, переважно небагаті дворяни. У роки воєнних лихоліть тут діяла місцева партизанка.
Загальна площа землі в адмінмежах Світильнянської сілської ради - 5246,3 га.
Cимволіка
Емблемою села є світило - сигнальна споруда-маяк на стовпах. Вогняна сигнальна естафета для повідомлення про наближення ворогів відома ще з дотатарських часів. А за часів козацтва для цього будувалися на узвишшях сигнальні споруди, які називалися "фігурами". Для цього на помості складали конусоподібну піраміду з 19 діжок з одним днищем (верхня була зовсім без дна). Порожнину всередині "фігури" заливали смолою.Щойно спостерігачі помічали з вишки наближення ворогів - "фігуру" негайно підпалювали, вогонь і дим від неї помічали на сусідніх вишках і теж підпалювали свої "фігури". Так сигнал тревоги швидко передавався вглиб території України. Пурпуровий колір символізує гідність і могутність наших предків-русичів, а також козацтва. Срібна смуга означає річку Трубіж.